«Київської Русі не було» — розбір міфу

Міф

У вуличному диспуті російський співрозмовник формулює поширену тезу: «Київська Русь» — це штучна назва часового періоду, яку історики вигадали на початку XIX століття, а отже, держави з такою назвою не існувало^[1]. Звучить як викриття «української вигадки», але насправді тут складено докупи три різні твердження, кожне з яких треба розглядати окремо.

Перша підміна: термін проти держави

Те, що термін «Київська Русь» — пізній, цілковита правда. Сучасники називали свою державу просто «Русь», а «київською» її стали означати історики XIX століття, щоб відрізнити від пізніших політичних центрів. Але назва й об’єкт назви — різні речі: те, що класифікаційний термін з’явився у XIX столітті, не означає, що середньовічної держави з центром у Києві не існувало^[2]. За такою логікою довелося б «скасувати» і Візантію, і Священну Римську імперію — обидва терміни теж пізні.

Друга підміна: легенда про заснування проти існування держави

Другий хід — звести всю історію Русі до легенди про її заснування. Розповідь про призвання Рюрика справді походить лише з одного джерела — «Повісті врем’яних літ» — і не підтверджується паралельними джерелами; подібні сюжети «покликання на владу» трапляються в багатьох європейських народів, тому історики цілком обґрунтовано вважають це літописною легендою^[3].

Але це твердження про метод, а не про існування держави. Подія стає історичним фактом лише тоді, коли її підтверджують незалежні паралельні джерела; одна літописна легенда таким підтвердженням не є^[4]. Визнання того, що легенда про Рюрика — легенда, не робить державу Русь неіснуючою: її засвідчують зовсім інші, незалежні від «Повісті» свідчення — візантійські, арабські та західноєвропейські. Опонент же робить протилежне: оголошує легендою саму державу, користуючись тим, що співрозмовник не розрізняє ці рівні.

Дзеркало: Андріївський прапор

Найвиразніше подвійний стандарт видно, коли той самий «джерельний» критерій повернути проти опонента. На прохання пояснити Андріївський прапор у себе за спиною — чому він названий на честь апостола Андрія Первозваного і яке відношення Андрій має до Росії — співрозмовник відповіді не має^[5].

А відповідь показова: зв’язок апостола Андрія з Руссю походить рівно з тієї ж «Повісті врем’яних літ», яку опонент щойно відкинув, — з легенди про мандрівку Андрія вгору Дніпром і благословення пагорбів, де постане Київ. Російська імперія зробила Андріївський хрест основою військово-морського прапора, спираючись на цю саму літописну легенду. Виходить, той, хто вимагає «книжкового» підтвердження для Київської Русі, сам тримається за легенду — щойно вона працює на потрібний наратив.

Підсумок

Теза «Київської Русі не було» тримається не на джерелах, а на трьох послідовних підмінах: пізній термін видають за відсутність держави, легенду про заснування — за всю історію Русі, а власну легендарну символіку при цьому залишають поза критикою. Розрізнивши термін, легенду й державу, бачимо, що жодного «викриття» немає — є лише риторичний прийом.