Голодомор
Оновлено: 18.06.2026
Голодомор — масовий рукотворний голод 1932–1933 років у радянській Україні, унаслідок якого загинули мільйони людей (академічні оцінки прямих втрат — близько 3,5–4 млн). Це не стихійне лихо, а наслідок політики комуністичної партії на чолі зі Сталіним: насильницька колективізація, завищені хлібозаготівлі й цілковите вилучення продовольства в українських селах. Україна, Сполучені Штати та парламенти багатьох держав кваліфікують Голодомор як геноцид українського народу.
Стихія чи політика
Радянська й сучасна російська пропаганда представляє Голодомор як звичайний голод від природних причин — посухи й неврожаю, — який нібито охопив увесь СРСР рівномірно. Це спростовується фактами: урожай 1931 року був добрий, а смертельний голод 1932–33 спричинила саме хлібозаготівельна політика. Детальний розбір — у статті «Голодомор: штучний голод, а не стихія».
Чому саме Україна
Колективізація 1929–1930 років викликала хвилю селянських повстань, найчисленніших саме на українських землях. Український національний рух Сталін уважав однією з найбільших загроз для СРСР — тож терор голодом спрямували насамперед на Україну. До політичного мотиву додавався економічний: вилучене зерно йшло на експорт, щоб фінансувати форсовану індустріалізацію.
Заперечення і визнання
Десятиліттями радянська історіографія взагалі заперечувала факт голоду. Натомість тему досліджували й документували незалежні історики: ще 1953 року Рафаель Лемкін — автор самого поняття «геноцид» — описав знищення української нації як класичний приклад радянського геноциду; Комісія Конгресу США (доповідь Джеймса Мейса, 1988) дійшла висновку про геноцид; провідний український дослідник теми — Станіслав Кульчицький.
Рекомендована література
- Станіслав Кульчицький — провідний дослідник Голодомору, доктор історичних наук Інституту історії України НАН України; почав вивчати тему ще в СРСР.
- Джеймс Мейс — американський історик, виконавчий директор Комісії Конгресу США з українського голоду (доповідь 1988 року).
- Рафаель Лемкін — юрист, автор поняття «геноцид»; у праці 1953 року розібрав український голод як випадок радянського геноциду.