Чи Україна — «нацистська держава»
Міф
«Денацифікація» — слово, яким Кремль означив одну з цілей вторгнення. За ним стоїть теза, що Україна — нацистська держава, керована нацистами, а отже потребує «очищення» ззовні. Це твердження про державу: про її устрій, право та офіційну ідеологію. Саме на цьому рівні його й варто перевіряти — і саме тут воно розпадається.
Факт: нацизм заборонений законом
В українському законодавстві діє пряма заборона нацистської (і комуністичної) символіки та пропаганди[1]. Її запровадив ухвалений 9 квітня 2015 року закон із пакета декомунізації. За ним не можна публічно демонструвати символіку обох режимів, виконувати їхні гімни, називати їхніми діячами вулиці та площі[2]. Конституційний Суд України згодом визнав цей закон таким, що відповідає Конституції.
Тут важлива точність формулювання. Прирівняти два режими в забороні — не означає оголосити їх тотожними; це означає, що обидва поставлені поза законом[2]. Держава не може водночас законодавчо забороняти нацизм і бути нацистською — це пряме логічне протиріччя.
Чому заборонені саме обидва режими
Заборона не симетрична випадково — вона має історичну основу. Український народ постраждав від обох тоталітаризмів: від комуністичного (голод 1921–23, Голодомор 1932–33, повоєнний голод 1946–47, десятиліття репресій) і від нацистського (німецька окупація принесла масову смерть)[3]. Тому держава засуджує й забороняє і ту, і ту ідеологію — як два досвіди винищення власного населення, а не один.
Що це значить
Звинувачення в «нацизмі держави» легко перевірити на рівні держави — за її законами. А вони кажуть протилежне: нацистська ідеологія та символіка в Україні під забороною, нарівні з комуністичною. Спроби врятувати тезу, перенісши суперечку на окремі історичні постаті чи символи, її не рятують: вони стосуються вже не устрою держави, а оцінок минулого — окремого й складного питання, що не робить сучасну Україну «нацистською». «Денацифікація» країни, де нацизм заборонений законом, — не мета, а пропагандистське прикриття агресії.
Пов'язані персоналії
- Віталій Дрібниця — Автор та редактор «Голос Правди»
Посилання
- [1] переказ
В законе у нас запрет нацистской и коммунистической символики и пропаганды.
Повернутися до тексту - [2] узагальнення
По законодательству Украины нельзя демонстрировать нацистскую и коммунистическую символику, нельзя называть площади и улицы именами нацистов и коммунистов. Приравняли и запретили — это не значит, что коммунизм и нацизм одно и то же, это значит, что и то, и другое запрещено.
Повернутися до тексту - [3] узагальнення
Украинский народ пострадал и от коммунизма (голод 1921–23, 1932–33, 1946–47 годов, репрессии), и от нацизма: когда немцы заняли Украину, они принесли смерть. Поэтому в Украине запрещена и нацистская, и коммунистическая символика и идеология.
Повернутися до тексту
Джерела
- документ (2015) Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (№ 317-VIII) Ухвалений 9 квітня 2015 року (пакет декомунізації). Забороняє виготовлення й публічне використання символіки комуністичного та нацистського режимів і пропаганду обох. Конституційний Суд України визнав закон таким, що відповідає Конституції.