Поділи Польщі: як Росія здобула Правобережжя

Нова історія УкраїнаРосія 18.06.2026 2 хв читання

Правобережжя — не Росія, а Річ Посполита

Українська історія XVIII століття має «лівобережний перекіс»: ми багато говоримо про Гетьманщину й Запорозьку Січ, забуваючи, що більша частина українських етнічних земель — усе Правобережжя — входила тоді до Речі Посполитої[1]. Там, на відміну від Лівобережжя, не було навіть квазідержавної української структури, довкола якої можна було б згуртуватися, а місцева шляхта здебільшого ототожнила себе з польською мовою, культурою й державною традицією. Тобто це були українські землі — але в складі європейської держави, не Росії.

Чому Річ Посполита впала

Сама Річ Посполита XVIII століття була хиткою, нереформованою структурою — радше об’єднанням частин (Малопольща, Великопольща, Велике князівство Литовське та інші) із розбіжними інтересами. Її головний орган, сейм, перестав бути дієвим: поширилася практика «зривання сейму», що унеможливлювала і ухвалення законів, і навіть збір податків (Річ Посполита мала мінімальне оподаткування за європейською міркою)[2]. Ця внутрішня слабкість і провокувала сусідів до поділу.

Поділи — на міфічних приводах

Самі поділи (від 1772 року) сусіди обґрунтовували відверто міфічними аргументами. Російська імперія апелювала до «київської княжої спадщини», Австрія — до того, що колись угорські королі сиділи в Галичі, а Прусія — до «захисту іновірців». Росія до того ж спиралася на «Вічний мир» 1686 року (трактат Гжимултовського) з його пунктом про взаємний захист одновірців — зручний привід для втручання[3].

Російський аргумент тут особливо показовий: претензія на «київську спадщину» — це той самий міф, на якому тримається й перейменування Московії на «Росію». Анексію реальних земель прикривали вигаданою тяглістю від Києва.

Остання спроба: Конституція 3 травня 1791

Річ Посполита намагалася реформуватися. Її Конституція 3 травня 1791 року — одна з перших європейських конституцій — була спробою врятувати державу. Але вона спровокувала чергову конфедерацію, за якою настали нові поділи, що остаточно стерли Річ Посполиту з мапи[4]. Саме так Правобережна Україна опинилася в складі Російської імперії — не «повернулася», а була приєднана внаслідок міждержавного поділу.

Що це значить

«Споконвічність» російського володіння Правобережжям — історична фікція. Ці землі стали частиною імперії лише наприкінці XVIII століття, через конкретну геополітичну подію — поділи Польщі, — і під вигаданим приводом «київської спадщини». До того понад чотири століття вони належали європейському, а не московському світу.

Пов'язані персоналії

Посилання

  1. [1] узагальнення
    У XVIII столітті чи не більша частина українських етнічних земель (Правобережжя) входила не до Росії, а до Речі Посполитої. Там не було української квазідержавної структури, довкола якої можна було б згуртуватися (на відміну від Гетьманщини на Лівобережжі), а шляхта здебільшого ототожнила себе з польською мовою, культурою й державницькою традицією.
    Історик щосуботи: Віталій Михайловський. «Польща впала, та й вас роздавила!» Річ Посполита у XVIII ст. (05.04.2025) · 05.04.2025 3:52 1:01:15
    Повернутися до тексту
  2. [2] узагальнення
    Річ Посполита XVIII століття була хиткою, нереформованою структурою — радше об'єднанням частин із розбіжними інтересами. Її сейми перестали бути ефективними: поширилася практика «зривання сейму», що не давала ні ухвалити закони, ні навіть зібрати податок (Річ Посполита мала мінімальне оподаткування за європейською міркою). Ця слабкість і провокувала сусідів до поділу.
    Історик щосуботи: Віталій Михайловський. «Польща впала, та й вас роздавила!» Річ Посполита у XVIII ст. (05.04.2025) · 05.04.2025 16:12 17:31 17:53
    Повернутися до тексту
  3. [3] узагальнення
    Поділи Речі Посполитої (від 1772 року) сусіди обґрунтовували міфічними аргументами: Російська імперія апелювала до «київської княжої спадщини», Австрія — до того, що колись угорські королі сиділи в Галичі, а Прусія — до «захисту іновірців». Росія спиралася на «Вічний мир» 1686 року (трактат Гжимултовського) з його пунктом про взаємний захист одновірців як привід для втручання.
    Історик щосуботи: Віталій Михайловський. «Польща впала, та й вас роздавила!» Річ Посполита у XVIII ст. (05.04.2025) · 05.04.2025 46:47 47:11 48:16
    Повернутися до тексту
  4. [4] узагальнення
    Останньою спробою врятувати державу стала Конституція 3 травня 1791 року — реформа європейського зразка. Але вона спровокувала чергову конфедерацію, за якою настали поділи, що стерли Річ Посполиту з мапи; так Правобережна Україна опинилася в складі Російської імперії.
    Історик щосуботи: Віталій Михайловський. «Польща впала, та й вас роздавила!» Річ Посполита у XVIII ст. (05.04.2025) · 05.04.2025 46:24 46:47
    Повернутися до тексту

Джерела

  1. книга Jerzy Lukowski (1999) The Partitions of Poland 1772, 1793, 1795 — Longman Авторитетне дослідження поділів Речі Посполитої в європейському контексті (Longman, 1999; ISBN 0-582-29275-1). Незалежна наукова основа для фактів про мотиви Росії, Пруссії та Австрії.