Російсько-українська війна 2014

Початок агресії

Російська агресія проти України почалася у 2014 році, попри те, що нейтральний статус країни був закріплений у її законодавстві. У серпні 2014 року відбулося вторгнення диверсійно-розвідувальних і ротно-батальйонних груп російської армії на територію України.

Геополітичний привід — і його абсурдність

Один з основних російських тезисів — нібито «геополітичне протистояння США і Росії» автоматично виправдовує військові дії на території третьої країни^[1]. У відеодиспуті Дрібниця ставить очевидне запитання: якщо це справді спір між Москвою і Вашингтоном, чому він має «розбиратися» саме на території України? Це питання не отримує жодної змістовної відповіді^[2].

Проєкт «Новоросія»

Володимир Путін намагався реалізувати проєкт «Новоросія» — штучне об’єднання південно-східних регіонів України у квазі-державне утворення під контролем Кремля. Реальною спробою були «народні республіки»: Харківська, Запорізька, Одеська. Жодна з них не утрималася — місцеве населення не підтримало проєкт, і за межі ОРДЛО «Новоросія» так і не вийшла. У відео Дрібниця прямо називає це провалом^[3].

Контекст військової теорії

У відеодиспуті автор спирається на класика військової теорії — прусського генерала Карла фон Клаузевіца (XIX століття). Один з ключових принципів Клаузевіца: агресор завжди представляє себе миролюбним. Це не риторичний прийом, а функціональна вимога. Агресору вигідно, щоб жертва не чинила збройного опору — тому він завжди закликає «домовитися», «зупинити кровопролиття», «знайти компроміс» — на своїх умовах.

Цей принцип допомагає правильно інтерпретувати кремлівські заклики до «миру» в Україні починаючи з 2014 року: це не пошук компромісу, а тактичний хід для закріплення вже захоплених територій.

«Війни немає — є мобілізація»

Похідний від цього прийом заперечення — теза «у вас немає війни, у вас є мобілізація». У відеодиспуті автор показує її неспроможність: мобілізація — один з елементів війни, і та обставина, що війну формально не оголосили, нічого не змінює^[4]. Це підтверджує й історія самої Росії. За останні сто років вона оголошувала мобілізацію тричі: у 1914 році, з чого почалася Перша світова війна; у 1941-му, коли Сталін оголосив мобілізацію проти Німеччини (радянська «Велика Вітчизняна»); і в 2022-му. Перші два рази обернулися світовими війнами^[5].

Що це значить для історії

Російсько-українська війна 2014 року стала першою з 1945 року спробою силового перерозподілу кордонів у Європі. Її повномасштабне продовження у 2022 році підтвердило, що проєкт «Новоросія» не зник, а тимчасово відклався.