Українські Праведники народів світу

Друга світова війна Україна 18.06.2026 2 хв читання

День пам’яті й паралель із сьогоденням

14 травня Україна відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Звернення до минулого тут невипадкове: як нині українці з ризиком для життя рятують поранених воїнів — приклад Софії Білої на Херсонщині, яка переховувала їх, свідома можливих наслідків, — так і під час Голокосту люди ділилися на байдужих свідків, посібників і рятівників[1]. Питання, чому одні ризикують життям заради інших, а інші наводять ракети на власне місто, лишається тим самим.

Голокост на теренах України

Масштаб трагедії на українській землі величезний. Із близько 6 мільйонів євреїв, знищених нацистами в Європі, приблизно 1,5 мільйона (чверть) — українські євреї. Якщо світовим символом Голокосту є Аушвіц-Біркенау, то в Україні — Бабин Яр; але «свій Бабин Яр» був практично в кожному місті, а перші розстріли почалися в Білій Церкві[2].

Три типи поведінки

Дослідники розрізняють три відповіді на катастрофу: байдужі свідки (байстендери), посібники й рятівники — ті, хто ризикував життям заради порятунку[3]. Саме рятівників, чий подвиг верифіковано, меморіал Яд Вашем визнає Праведниками народів світу. Українців серед них понад 2670 — одне з перших місць у світі за кількістю.

Митрополит Шептицький і греко-католики

Найвідоміший приклад — митрополит Андрей Шептицький, який організував порятунок понад 150 євреїв, передусім дітей, в Уневській лаврі та інших церковних осередках. Попри це, він досі не удостоєний звання Праведника народів світу (і не зарахований церквою до святих), тоді як його брат Климентій Шептицький, Олена Вітер та інші греко-католики, що безпосередньо виконували порятунок, — Праведники[4].

Православні рятівники й дослідження подвигу

Рятівники були в різних середовищах. Серед них — родина Глаголієвих, православних священників: батько свого часу виступав на захист євреїв у справі Бейліса, а син рятував тих, хто тікав від розстрілів у Бабиному Яру[5]. Системно вивчати подвиг українських рятівників почали після проголошення незалежності; одне з перших фахових досліджень — книга Жанни Ковби «Людяність у безодні пекла».

Що це значить

Праведники не «скасовують» того, що колаборанти теж існували — як у кожній окупованій країні Європи. Але вони руйнують головну маніпуляцію: зображення українців як однорідної маси «колаборантів». Реальність складніша й людяніша — і саме її стирає російська інструменталізація пам’яті про Голокост. Понад дві з половиною тисячі задокументованих імен — найкраща відповідь на цей міф.

Пов'язані персоналії

  • Ігор Щупак — Кандидат історичних наук, директор УІВГ «Ткума»

Посилання

  1. [1] узагальнення
    14 травня Україна відзначає День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Паралель із сьогоденням пряма: як нині українці з ризиком для життя рятують поранених воїнів (приклад — Софія Біла на Херсонщині, що переховувала поранених), так і під час Голокосту одні були байдужими свідками, інші — посібниками, а ще інші ризикували всім, щоб урятувати.
    Повернутися до тексту
  2. [2] узагальнення
    Із близько 6 мільйонів євреїв, знищених у Європі, приблизно 1,5 мільйона (чверть) — українські євреї. Якщо символом Голокосту у світі є Аушвіц-Біркенау, то в Україні — Бабин Яр; але «свій Бабин Яр» був практично в кожному місті, а перші розстріли почалися в Білій Церкві.
    Повернутися до тексту
  3. [3] узагальнення
    Історики розрізняють три типи поведінки під час Голокосту: байдужі свідки (байстендери), посібники й рятівники — ті, хто ризикував життям, щоб когось урятувати.
    Повернутися до тексту
  4. [4] узагальнення
    Митрополит Андрей Шептицький організував порятунок понад 150 євреїв — передусім дітей — в Уневській лаврі та інших осередках. Попри це, він досі не удостоєний звання Праведника народів світу (і не зарахований церквою до святих), тоді як його брат Климентій Шептицький, Олена Вітер та інші греко-католики, що виконували порятунок, — визнані Праведниками.
    Повернутися до тексту
  5. [5] узагальнення
    Серед рятівників — родина Глаголієвих, православних священників: батько свого часу виступав на захист євреїв у справі Бейліса, а син рятував тих, хто тікав від розстрілів у Бабиному Яру. Подвиг українських рятівників почали системно досліджувати після проголошення незалежності України.
    Повернутися до тексту

Джерела

  1. книга Жанна Ковба (2009) Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв'язання єврейського питання» — Дух і Літера Одне з перших фахових досліджень порятунку євреїв у Галичині під час Голокосту (Дух і Літера, Київ, 2009; ISBN 978-966-378-684-7). Авторка опитала понад 150 старожилів — українців, поляків і євреїв.